bgzychbg0

с. Полова

Мальовниче село Полова розташоване на річці Половій (лівій притоці р. Удай) за 11 км. від Прилук. Свою назву взяло від р. Полова. Раніше це були землі Густинського монастиря. У 1638-1639 рр. ченці покинули монастир разом з ігуменом Василієм і пішли в Путивль, шукати захисту в московського царя, боячись помсти польського магната І. Вишневецького, який був католиком і не підтримував православ’я. В рідні краї вони так і не повернулися, тож прилуцькі й навколишні жителі почали заселяти с. Полову.

Вперше село згадується в 1655 році «Травня 16 дня село Полова було віддане монастирю Б. Хмельницьким і затверджено універсалом 1657 р. квітня місяця», у володінні якого воно залишалось до 1786 року. Село входило до полкової сотні Прилуцького полку. У 1737 році в селі було 67 господарств селян, 13 господарств козаків.

Церква Різдва Богородиці в с. Половій збудована ще до 1710 року. У 1811 році «Стараннями полкового писаря» П.О. Кеценка споруджена мурована церква замість дерев’яної.

 
 Об’єкти для огляду:


Церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці

Православна Церква Ніжинської єпархії парафії Свято- Різдво Пресвятої Богородиці, яка збудована ще до 1710 року. У 1811 році “Стараннями полкового писаря” П.О.Кеценка споруджена мурована будівля Церкви Різдва Богородиці замість дерев’яної, в стилі класицизму. Розташована Церква в центрі села на пагорбі. Храм відкритий у 1812 році (в рік перемоги над армією Наполеона, про що свідчить напис) Церква мурована, хрестоподібна (19 х 15м). Між апсидою і північним та південним раменами просторового хреста вбудовано невеликі об’ємами паламарні й ризниці. Церква однобанна з чотирма фронтонами. Центральний четверик увінчано півсферичним куполом на круглому барабані, фасади — трикутними фронтонами. Всередині збереглися залишки олійного розпису.


Перед головним входом до Церкви — дерев’яна багатоярусна дзвінниця на кам’яному фундаменті 6 х 6 м (єдина, що збереглася на Чернігівщині до наших днів). З східного боку — вхід з чотириколонним портиком. Дзвінниця зведена у 18 столітті (про це свідчить напис на стіні №-го ярусу). На дзвінниці було 5 дзвонів: 1-й дзвін -704 кг, 2-й дзвін — 192 кг, 3-й дзвін — 128 кг, 4-й дзвін — 17 кг, 5-й дзвін — 16 кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблено в рамках проекту «Freedom»